Сторінка психолога
Необхідність підготовки дитини до шкільного навчання усвідомлюють практично всі батьки. Але мало його віддати на курси при школі, потрібно займатися і вдома. Чим краще дитина буде готова до школи, тим легше йому буде вчитися, тим легше пройде процес адаптації. Як дізнатися, чи готова ваша дитина до школи і допомогти йому підготуватися? Як з нею займатися, як грати і чого слід уникати?
Кожна дитина на початку шкільного навчання переживає період адаптації до нових умов, до нових вимог, до нового навантаження. І якщо підготувати дитину до школи правильно, вона показує успіхи в навчанні, легко налагоджує відносини з товаришами по класу, його відносини з учителем складаються сприятливо. Особливості протікання процесу навчання в школі на цьому початковому етапі визначають подальший інтерес дитини до навчання, ставлення до школи в цілому, бажання розвиватися і рости в стінах цього соціального інституту.
Що таке «готовність до школи»?
Існує таке поняття як «шкільна зрілість», тобто дитина повинна «дозріти» для школи, його психічний і фізіологічний розвиток повинен досягти відповідного рівня. Оцінку фізіологічної готовності дітей до систематичного шкільного навчання проводять медики. А психологи оцінюють психологічну готовність, яка включає в себе такі компоненти:
Емоційно-вольова зрілість:
а) рівень розвитку довільності;
б) навчальна мотивація;
в) тривожність.
Інтелектуальна зрілість (рівень сформованості таких психічних процесів):
а) мислення;
б) сприйняття (зорове, слухове);
в) пам'ять (зорова, слухова, довільна);
г) мова;
д) уява.
Соціальна готовність:
а) соціальна компетентність;
б) комунікативні навички.
Довільність - це вміння дитини свідомо регулювати свої дії, підпорядковувати їх нормам, правилам.
Шкільна мотивація у дітей буває різна: хтось хоче ходити в школу, тому що це дозволяє йому почуватися дорослим, хтось - заради того, щоб отримувати там п'ятірки, когось школа приваблює тим, що там весело і багато дiтей, з якими можна пограти, а когось мама змушує. Найбільш сприятливий і бажаний варіант шкільної мотивації - навчальна, тобто дитина хоче ходити в школу для того, щоб вчитися, отримувати знання.
Тривожність - це властивість особистості дитини відчувати тривогу часто або в тих ситуаціях, які до цього не привертають. Якщо дитина характеризується тривожністю, йому важко буде відповідати перед усім класом, навіть якщо вдома він добре підготувався, він буде відчувати труднощі у встановленні контактів з дітьми, труднощі у зверненні за допомогою до вчителя. Особистісна тривожність є благодатним грунтом для формування шкільної тривожності у дитини, внаслідок чого у нього може виникнути навіть небажання ходити до школи.
Соціальна компетентність - це вміння дитини будувати, розвивати відносини з іншими дітьми, керуючись існуючими моральними нормами. Це якість формується в дитини тільки в спілкуванні з товаришами. Тому для формування даної якості необхідно відвідування дитячого садка, де діти мають спеціально відведений час для ігор, що в умовах занять з підготовки до школи не передбачається.
Комунікативні навички - це вміння спілкуватися, підтримувати бесіду, ставити питання, висловлюватися і міркувати, уміння оперувати своїм словниковим запасом, вміння розуміти зміст слів, вміння граматично змінювати нові слова, узгоджувати їх в пропозиції, вміння використовувати правильно прийменники, вміння утворювати нові слова.
Таким чином, готова до школи дитина - це не просто той, який вміє читати і рахувати (є діти, які читають і в 3 роки), а той, у якого розвиток названих психічних процесів і сторін особистості відповідає необхідному рівню.
Як дізнатися, чи готова дитина до школи?
Щоб перевірити готовність дитини до школи, необхідно звернутися до психолога і пройти спеціальне психодіагностичне обстеження, де дитині буде запропонований ряд тестів. Програма обстеження повинна відповідати науковим критеріям, вимогам Міністерства освіти і повинна складатися з професійних тестів. Доцільно пройти це дослідження за півроку-рік до початку шкільного навчання - в такому разі у вас буде час на корекцію та розвиток. Чим раніше ви це зробите, тим більше у вас буде часу на підготовку.
Як правильно підготувати дитину до школи і чого слід уникати?
Заходам з підготовки обов'язково повинна передувати психодіагностика, тоді робота з дитиною буде цілеспрямованою.
Одних тільки занять у дитячому садку сьогодні недостатньо. Необхідно відвідування спеціальних курсів з підготовки до школи та робота з дитиною самих батьків. Саме такий підхід дає найбільші результати.
При виборі спецкурсів з підготовки до школи краще віддавати перевагу таким, де розвивають виділені вище психічні процеси (увага, пам'ять, мислення, уява) і сторони особистості дитини, а не просто вчать читання, письма та математики.
Також зараз можна зустріти недобросовісні розвиваючі центри, які пропонують послуги з підготовки до тестування з готовності до школи. Це неприпустимо, тому необхідно займатися всебічним розвитком дитини, а не натаскувати його на кілька тестів.
Відвідуючи підготовчі курси в школі, дитина познайомиться зі школою, з майбутньою вчителькою, майбутніми однокласниками. Це дозволить йому в першому класі легше адаптуватися до умов шкільного навчання.
Незалежно від вибору школи, обов'язково необхідні заняття з підготовки дитини до школи вдома, під керівництвом батьків.
Підготовка до школи повинна здійснюватися з усіх боків: у дитячому садку, на спеціальних курсах і обов'язково вдома.
Що робити для підготовки до школи?
1) Обов'язково навчити дитину елементарним речам - знати свої прізвище, ім'я, вік, адресу проживання, імена і рід занять батьків.
2) Розмовляти з дитиною про життя, коментувати ваші дії, відповідати на всі запитання дитини (це прояви його пізнавальної активності, яку потрібно підтримувати), самим ставити йому запитання (це стимулює мислення).
3) Обов'язково читати дитині книжки, відповідають її віку (в книгах є позначення «для старшого дошкільного віку»), обговорювати їх (це розвиває мову, мислення, пам'ять). Показувати картинки і вчити з дитиною назви найрізноманітніших морського і неживих предметів.
4) Вивчати літери, цифри, геометричні форми (трикутник, квадрат і т.д.), протилежні поняття (холодно-пекуче, добрий-злий).
5) Вчити вважати мінімум до 10, читати.
6) Розвивати дрібну моторику - малювати, ліпити з пластиліну, з тіста (наприклад, зліпити букви, спекти їх, а потім з'їсти), конструювати, нанизувати намистини, гудзики, робити аплікації, визначати наосліп форми предметів, робити мозаїку.
7) Розвивати пам'ять (вчити пісні, вірші, грати в спеціальні ігри для розвитку пам'яті).
8) Вчити аналізувати (запропонувати дитині знайти зв'язок початку історії та її кінця, запропонувати придумати розповідь за картинками).
9) Розвивати довільність (вміння діяти у відповідності з правилами, а не з сьогохвилинними бажаннями) за допомогою самих різних ігор за правилами - від настільних і кінчаючи рухливими іграми.
Батьки, займаючись зі своєю дитиною індивідуально, можуть приділити більше уваги тим проблемним зонам, які виявлені при психодіагностиці у психолога.
Підготовка дитини до школи вдома може стати захоплюючим і веселим проведенням часу - все залежить тільки від вашої фантазії.
При перегляді телевізора у дитини не відбувається розвиток важливих для шкільного навчання функцій, дитина просто пасивно сприймає. Психологи навіть говорять, що телевізор уповільнює розвиток дитини. До того ж спілкування між членами сім'ї мінімально. А ось у грі створюються найбільш сприятливі умови для розвитку вашої дитини та спілкування з нею. Ігри для розвитку дітей старшого дошкільного віку.
У психології існує поняття «провідна діяльність» - це діяльність, яка визначає розвиток людини в певний період життя. Навчальна діяльність стає провідною у молодших школярів, а дошкільнята розвиваються в грі. Тому доцільно заняття з підготовки до школи будувати у формі ігор.
Також важливо організувати стабільний режим дня дитини. Краще, якщо вона буде максимально наближена до режиму дня, який буде в першому класі. Необхідно забезпечити повноцінний сон, щодня робити прогулянки на свіжому повітрі. Це допоможе нервовій системі дитини справлятися з навантаженням.
Як правильно хвалити дитину
І, нарешті, велику роль відіграє похвала. Якщо дитину хвалити «авансом», він буде намагатися відповідати цьому позитивному образу. У психології існує точка зору, згідно з якою хвалити дитину потрібно навіть «авансом», тоді він буде намагатися відповідати цьому образу. Якщо говорити дитині «Ти - хороший», «Ти - розумний», «Ти - здібний», «У тебе все вийде», «Я в тебе вірю», у нього формується віра в свої сили і адекватна самооцінка. Невірно говорити дитині «Ти - найкращий», тому що це має на увазі порівняння його з іншими, що робити недоцільно. Якщо у людини з дитячих років розвивається звичка порівнювати себе з іншими, він може вирости невпевненим у собі або заздрісним. Сильні особистості себе з іншими не порівнюють, вони усвідомлюють свою унікальність і неповторність.
Кожна дитина на початку шкільного навчання переживає період адаптації до нових умов, до нових вимог, до нового навантаження. І якщо підготувати дитину до школи правильно, вона показує успіхи в навчанні, легко налагоджує відносини з товаришами по класу, його відносини з учителем складаються сприятливо. Особливості протікання процесу навчання в школі на цьому початковому етапі визначають подальший інтерес дитини до навчання, ставлення до школи в цілому, бажання розвиватися і рости в стінах цього соціального інституту.
Що таке «готовність до школи»?
Існує таке поняття як «шкільна зрілість», тобто дитина повинна «дозріти» для школи, його психічний і фізіологічний розвиток повинен досягти відповідного рівня. Оцінку фізіологічної готовності дітей до систематичного шкільного навчання проводять медики. А психологи оцінюють психологічну готовність, яка включає в себе такі компоненти:
Емоційно-вольова зрілість:
а) рівень розвитку довільності;
б) навчальна мотивація;
в) тривожність.
Інтелектуальна зрілість (рівень сформованості таких психічних процесів):
а) мислення;
б) сприйняття (зорове, слухове);
в) пам'ять (зорова, слухова, довільна);
г) мова;
д) уява.
Соціальна готовність:
а) соціальна компетентність;
б) комунікативні навички.
Довільність - це вміння дитини свідомо регулювати свої дії, підпорядковувати їх нормам, правилам.
Шкільна мотивація у дітей буває різна: хтось хоче ходити в школу, тому що це дозволяє йому почуватися дорослим, хтось - заради того, щоб отримувати там п'ятірки, когось школа приваблює тим, що там весело і багато дiтей, з якими можна пограти, а когось мама змушує. Найбільш сприятливий і бажаний варіант шкільної мотивації - навчальна, тобто дитина хоче ходити в школу для того, щоб вчитися, отримувати знання.
Тривожність - це властивість особистості дитини відчувати тривогу часто або в тих ситуаціях, які до цього не привертають. Якщо дитина характеризується тривожністю, йому важко буде відповідати перед усім класом, навіть якщо вдома він добре підготувався, він буде відчувати труднощі у встановленні контактів з дітьми, труднощі у зверненні за допомогою до вчителя. Особистісна тривожність є благодатним грунтом для формування шкільної тривожності у дитини, внаслідок чого у нього може виникнути навіть небажання ходити до школи.
Соціальна компетентність - це вміння дитини будувати, розвивати відносини з іншими дітьми, керуючись існуючими моральними нормами. Це якість формується в дитини тільки в спілкуванні з товаришами. Тому для формування даної якості необхідно відвідування дитячого садка, де діти мають спеціально відведений час для ігор, що в умовах занять з підготовки до школи не передбачається.
Комунікативні навички - це вміння спілкуватися, підтримувати бесіду, ставити питання, висловлюватися і міркувати, уміння оперувати своїм словниковим запасом, вміння розуміти зміст слів, вміння граматично змінювати нові слова, узгоджувати їх в пропозиції, вміння використовувати правильно прийменники, вміння утворювати нові слова.
Таким чином, готова до школи дитина - це не просто той, який вміє читати і рахувати (є діти, які читають і в 3 роки), а той, у якого розвиток названих психічних процесів і сторін особистості відповідає необхідному рівню.
Як дізнатися, чи готова дитина до школи?
Щоб перевірити готовність дитини до школи, необхідно звернутися до психолога і пройти спеціальне психодіагностичне обстеження, де дитині буде запропонований ряд тестів. Програма обстеження повинна відповідати науковим критеріям, вимогам Міністерства освіти і повинна складатися з професійних тестів. Доцільно пройти це дослідження за півроку-рік до початку шкільного навчання - в такому разі у вас буде час на корекцію та розвиток. Чим раніше ви це зробите, тим більше у вас буде часу на підготовку.
Як правильно підготувати дитину до школи і чого слід уникати?
Заходам з підготовки обов'язково повинна передувати психодіагностика, тоді робота з дитиною буде цілеспрямованою.
Одних тільки занять у дитячому садку сьогодні недостатньо. Необхідно відвідування спеціальних курсів з підготовки до школи та робота з дитиною самих батьків. Саме такий підхід дає найбільші результати.
При виборі спецкурсів з підготовки до школи краще віддавати перевагу таким, де розвивають виділені вище психічні процеси (увага, пам'ять, мислення, уява) і сторони особистості дитини, а не просто вчать читання, письма та математики.
Також зараз можна зустріти недобросовісні розвиваючі центри, які пропонують послуги з підготовки до тестування з готовності до школи. Це неприпустимо, тому необхідно займатися всебічним розвитком дитини, а не натаскувати його на кілька тестів.
Відвідуючи підготовчі курси в школі, дитина познайомиться зі школою, з майбутньою вчителькою, майбутніми однокласниками. Це дозволить йому в першому класі легше адаптуватися до умов шкільного навчання.
Незалежно від вибору школи, обов'язково необхідні заняття з підготовки дитини до школи вдома, під керівництвом батьків.
Підготовка до школи повинна здійснюватися з усіх боків: у дитячому садку, на спеціальних курсах і обов'язково вдома.
Що робити для підготовки до школи?
1) Обов'язково навчити дитину елементарним речам - знати свої прізвище, ім'я, вік, адресу проживання, імена і рід занять батьків.
2) Розмовляти з дитиною про життя, коментувати ваші дії, відповідати на всі запитання дитини (це прояви його пізнавальної активності, яку потрібно підтримувати), самим ставити йому запитання (це стимулює мислення).
3) Обов'язково читати дитині книжки, відповідають її віку (в книгах є позначення «для старшого дошкільного віку»), обговорювати їх (це розвиває мову, мислення, пам'ять). Показувати картинки і вчити з дитиною назви найрізноманітніших морського і неживих предметів.
4) Вивчати літери, цифри, геометричні форми (трикутник, квадрат і т.д.), протилежні поняття (холодно-пекуче, добрий-злий).
5) Вчити вважати мінімум до 10, читати.
6) Розвивати дрібну моторику - малювати, ліпити з пластиліну, з тіста (наприклад, зліпити букви, спекти їх, а потім з'їсти), конструювати, нанизувати намистини, гудзики, робити аплікації, визначати наосліп форми предметів, робити мозаїку.
7) Розвивати пам'ять (вчити пісні, вірші, грати в спеціальні ігри для розвитку пам'яті).
8) Вчити аналізувати (запропонувати дитині знайти зв'язок початку історії та її кінця, запропонувати придумати розповідь за картинками).
9) Розвивати довільність (вміння діяти у відповідності з правилами, а не з сьогохвилинними бажаннями) за допомогою самих різних ігор за правилами - від настільних і кінчаючи рухливими іграми.
Батьки, займаючись зі своєю дитиною індивідуально, можуть приділити більше уваги тим проблемним зонам, які виявлені при психодіагностиці у психолога.
Підготовка дитини до школи вдома може стати захоплюючим і веселим проведенням часу - все залежить тільки від вашої фантазії.
При перегляді телевізора у дитини не відбувається розвиток важливих для шкільного навчання функцій, дитина просто пасивно сприймає. Психологи навіть говорять, що телевізор уповільнює розвиток дитини. До того ж спілкування між членами сім'ї мінімально. А ось у грі створюються найбільш сприятливі умови для розвитку вашої дитини та спілкування з нею. Ігри для розвитку дітей старшого дошкільного віку.
У психології існує поняття «провідна діяльність» - це діяльність, яка визначає розвиток людини в певний період життя. Навчальна діяльність стає провідною у молодших школярів, а дошкільнята розвиваються в грі. Тому доцільно заняття з підготовки до школи будувати у формі ігор.
Також важливо організувати стабільний режим дня дитини. Краще, якщо вона буде максимально наближена до режиму дня, який буде в першому класі. Необхідно забезпечити повноцінний сон, щодня робити прогулянки на свіжому повітрі. Це допоможе нервовій системі дитини справлятися з навантаженням.
Як правильно хвалити дитину
І, нарешті, велику роль відіграє похвала. Якщо дитину хвалити «авансом», він буде намагатися відповідати цьому позитивному образу. У психології існує точка зору, згідно з якою хвалити дитину потрібно навіть «авансом», тоді він буде намагатися відповідати цьому образу. Якщо говорити дитині «Ти - хороший», «Ти - розумний», «Ти - здібний», «У тебе все вийде», «Я в тебе вірю», у нього формується віра в свої сили і адекватна самооцінка. Невірно говорити дитині «Ти - найкращий», тому що це має на увазі порівняння його з іншими, що робити недоцільно. Якщо у людини з дитячих років розвивається звичка порівнювати себе з іншими, він може вирости невпевненим у собі або заздрісним. Сильні особистості себе з іншими не порівнюють, вони усвідомлюють свою унікальність і неповторність.
